Кінезіотерапія – напрямок у медицині, який допомагає відновлюватися організму за допомогою фізичних вправ. Лікування рухом проводилося і раніше, тільки називалося це поняття інакше – «лікувальна фізкультура». 

Даний метод включає в себе систему вправ, спрямованих на тренування глибоких м'язів спини і суглобів, які впритул прилягають до кістково-суглобового апарату. При цьому створюються сприятливі умови для відновлення порушених функцій хребта, суглобів, хрящової і м'язової тканини. 

Вправи виконуються під контролем кваліфікованих фахівців. Проведення даного методу кінезітерапії допоможе ефективно боротися з такими недугами, як остеохондроз, хребта, міжхребцеві грижі і протрузії, порушення постави і сколіоз, артроз, наслідки травм і іншими захворюваннями опорно-рухового апарату.У нашій клініці проводиться фізична реабілітація захворювань опорно-рухового апарату на багатофункціональних лікувальних тренажерах.

Показання та протипоказання:

Головне завдання кінезіотерапії – підвищення адаптаційних можливостей організму. Реабілітація після травм та операцій хребта обов'язково включає фізичні вправи. Без них неможливо повноцінне відновлення.

Захворювання, при яких ефективна кінезіотерапія:

• викривлення хребетного стовпа;
• дистрофія м'язів;
• дистрофічні зміни структур хребта;
• часткова та повна паралізація;
• нейропатія;
• міжхребцеві грижі;
• артрози;
• порушення функціонування нервової системи;
• механічні травми;
• інфаркти, інсульти;

Протипоказання до виконання вправ:

• інфекційні захворювання у гострий період;
• прогресуючий туберкульоз;
• загроза переривання пологів;
• травми у гострий період;
• запалення вен із утворенням у них тромбів;
• епілепсія;
• інсульт;
• злоякісні утворення;
• тяжкі психічні розлади;
• серцева, ниркова, печінкова недостатність.

Фахівці розрізняють два види кінезіотерапії:

• Активна – людина самостійно, свідомо здійснює рухи. До цього виду відносяться: ходьба, біг, дихальна гімнастика та ін.
• Пасивна – здійснювати рухи за пацієнта допомагає фахівець. Даний вид передбачає масаж, остеопатію, рухи з використанням спеціальних апаратів та ін.

Терапевтичний ефект заснований на активізації основних внутрішніх резервів, що призводить до відновлення функцій організму. Вправи проводяться за участю фізичного в індивідуальному порядку. 
Фахівцем враховуються:

• умови виникнення порушень;
• механізм розвитку патології;
• функціональний стан людини;
• здатність здійснювати запропоновані вправи.

Ефект від вправ буде помітний, якщо дотримуватися таких правил:

• регулярність - повтори рухів формують поведінкові акти, що сприяє виникненню правильних реакцій, що втрачаються організмом під час хвороби;
• наявність необхідного обладнання;
• правильність виконання;
• від простого до складного;
• контроль із боку спеціаліста;
• під час вправ пацієнт повинен правильно дихати.

 
Реабілітація опорно-рухового апарату допомагає досягти таких результатів:

• відбувається глибоке опрацювання м'язів: покращується їх тонус, функціонування;
• розробляється зв'язковий апарат;
• усуваються больові відчуття, усуваються спазми;
• покращується амплітуда рухів суглобів;
• збільшується адаптація організму до навантажень, із якими доводиться зіштовхуватися у повсякденні.