Тунельний карпальний синдром є одним із наймолодших захворювань, яке народилося зі специфіки життєдіяльності самої людини. Першою його назвою було “синдром друкарки”, а на сьогоднішній день воно більш відоме, як хвороба офісних працівників, програмістів та інших фахівців, чия діяльність пов'язана з монотонним статичним навантаженням на руку та згинально-розгинальними рухами пальців рук. 

Тунельний карпальний синдром ще називають синдромом зап'ясткового каналу або кистьовим тунельним синдромом. Він виникає в результаті компресії на серединний нерв синовіальної оболонки м'язів-згиначів. Вона починає здавлювати нерв, коли набрякає і потовщується через хронічний запальний процес сполучної тканини. Вона запалюється внаслідок постійного монотонного навантаження на зап'ясті.

Таким чином, вона (синовіальна оболонка) втрачає еластичність, починає грубішати, потовщуватися і в результаті набрякає. Ці зміни призводять до підвищення тиску в зап'ястному каналі, утруднення венозного відтоку та порушення кровообігу в нерві (ішемія). Пошкоджуються чутливі та рухові нервові волокна, а іноді вегетативні, що загрожує порушеннями з боку терморегуляції, моторики судин.

Найчастіше захворювання розвивається у людей, чия робота пов'язана з одноманітними рухами зап'ястя та незручним становищем рук. Також, згідно зі статистикою, найчастіше на захворювання страждають жінки. Захворювання не пов'язане з віком хворого, йому схильні люди будь-якої вікової категорії, але все ж таки в більшості випадків це люди середнього та старшого віку.

Захворюванню найбільше схильні:

• програмісти;
• письменники;
• піаністи;
• кіберспортсмени (гравці у комп'ютерні ігри);
• барабанщики;
• мотогонщики;
• художники;
• велосипедисти.

Причини виникнення:

Виникнення синдрому зап'ястного каналу може бути спричинене такими факторами:

• діяльність, при якій виконується згинання і розгинання кистей рук, що повторюється, особливо під впливом вібрацій;
• амілоїдоз;
• набряки під час вагітності або через прийом контрацептивів;
• набряк серединного нерва внаслідок травми;
• низький зріст та зайва вага;
• захворювання, пов'язані з метаболічними порушеннями, а також захворювання аутоімунні (цукровий діабет, туберкульоз, ожиріння, подагра);
• ганглії;
• генетична схильність через особливості анатомічної будови зап'ясть і зв'язок;
• порушення функцій гіпофізу;
• ниркова недостатність;
• хвороба Педжета;
• алкоголізм;
• ліпоми;
• застосування ручних вібруючих інструментів.

Основними симптомами захворювання є:

• біль при згинанні зап'ястя;
• втрата контролю над рухом (коли предмети падають із рук);
• оніміння в області зап'ястя та пальців;
• поколювання пальців, кисті руки;
• біль у зап'ясті пекучого характеру;
• біль у долоні;
• біль ночами під час сну, який змушує прокидатися і проходить після розтирання рук, струшування кистями та зап'ястями, опускання рук, розтирання, виконання махів;
• скутість пальців рук вранці;
• вегетативні порушення такі, як виникнення чутливості зап'ястя до змін погоди, підвищене потовиділення або, навпаки, озноб;
• втрата сили та точності рухів тактильної чутливості кисті

Діагностика:
Спочатку потрібно знати, який лікар лікує біль у зап'ясті? Її лікувати невролог. Тому з симптомами, що викликають підозру на тунельний зап'ястний синдром, потрібно йти до лікаря-невролога.
На прийомі пацієнта він збере всю інформацію з симптоматики. Важливо дати лікарю якнайбільше докладної інформації підвищення якості об'єктивної оцінки стану хворого.
Під час прийому лікар проведе тести спеціально призначені для діагностики зап'ястного синдрому: тест Фалена, тест Тинеля, тест піднятих рук, манжеточний тест.
Потім він направить пацієнта на проходження додаткових діагностичних заходів: МРТ, УЗД, електронейроміографію, рентген, аналіз крові загальний та біохімічний, аналіз сечі; аналіз крові на ревматичні проби та циркулюючі імунні комплекси.

Методи терапії:
Лікування тунельного карпального синдрому слід проводити вже після початкових проявів.
Після того, як відома причина розвитку захворювання, її потрібно усунути. Якщо це діабет чи артрит, їх треба негайно лікувати. Якщо відмовитися від лікування, хвороба починає швидко прогресувати.Комплексне лікування болю в зап'ясті включає:

1. Супер індуктивна система (магніт високої інтенсивності) – інноваційна технологія лікування цієї патології.
2. Лазер високої інтенсивності HIL дозволяє запустити відновлювальні процеси та зняти больовий синдром.
3. Медикаментозна терапія з використанням ліків, мета яких – зняття больового синдрому, зменшення запалення. Це аналгетики та нестероїдні протизапальні лікарські препарати. Для зняття набряків застосовуються сечогінні. Можливе застосування лікарських блокад із застосуванням кортикостероїдів. Протипоказаннями до прийому гормональних препаратів є діабет та схильність до нього. Застосування вітаміну В6 також полегшує симптоматику.
4. Застосування бульбашок з льодом для зняття набряку.
5. Іммобілізація зап'ястя шляхом використання шини.
6. Спеціальна гімнастика для розтягування та зміцнення зап'ястя. Усі вправи потрібно виконувати під контролем лікаря-фізіотерапевта, щоб він міг за необхідності коригувати рухи та перевіряти їх ефективність.
7. Голковколювання.
8. Біопунктура.
9. Хірургічне лікування, якщо симптоматика не проходить більше ніж півроку з моменту застосування всіх інших методів терапії.