Стеноз хребетного каналу розвивається здебільшого в осіб старше 45 років. Захворювання характеризується звуженням просвіту міжхребцевого отвору, через що відбувається здавлювання нервових волокон, що проходять крізь нього. Тут наступають ішемічні епізоди, дефіцит харчування. Більшість стенозів розвивається саме в поперековому відділі.
При своєчасному зверненні по медичну допомогу здебільшого патологія лікується не хірургічними методами. Але якщо консервативне лікування стенозу не допомагає, доводиться проводити нейрохірургічну операцію. 

Види стенозу:
Стеноз хребетного каналу може бути як вродженим, так і набутим. Вроджена патологія є результатом аномалій у розвитку хребта, зв'язкового апарату та кісткових структур. У разі набутого характеру захворювання - це здебільшого наслідки дегенеративних процесів у хребті, що відбуваються з різних причин.
Стеноз хребетного каналу відрізняється за характером стискання нервових структур:

• центральний;
• форамінальний.

За ступенем просвіту стеноз ділять на такі види:

• латеральний, у якому звужений просвіт між хребцями;
• сагітальний, при якому патологічні зміни розташовані у каналі;
• шийний;
• відносний, коли ступінь просвіту не перевищує 12 мм;
• абсолютний, коли звуження становить 1 см.

Причини розвитку захворювання:
Основні причини розвитку стенозу хребетного каналу:

• інфекції, що вражають периферичну та центральну нервову систему;
• викривлення хребта;
• лордоз;
• операції на хребті;
• травми спинномозкового каналу;
• аномалії розвитку при вродженій формі патології;
• остеоартроз та утворення остеофітів;
• міжхребцеві грижі та інші патології дисків;
• хвороба Бехтерєва;
• спондилоліз;
• спондилолістез;
• зайва вага;
• гіпертрофія хребетних зв'язок;
• метаболічні хвороби;
• клімакс;
• вікові зміни (природне зношування);
• формування фасеткових суглобів.

Клінічна картина:
Класичний портрет пацієнта, хворого на стеноз хребетного каналу, виглядає так:

• у нього болять обидві ноги, хоча одна може хворіти сильніше за іншу;
• може спостерігатись зниження чутливості ноги;
• біль у ногах виникає під час фізичних навантажень, при яких необхідно тримати спину прямо;
• перерва та згинання спини полегшують стан хворого;
• пацієнту простіше проїхати годину на велосипеді, ніж піднятися/спуститися сходами, або пройти пішки з прямою спиною;
• зниження сприйнятливості до тепла/холоду;
• біль у попереку, сідниці.

Методи лікування:
Насамперед, потрібно максимально усунути всі фактори розвитку хвороби.
Зміцнюючи та покращуючи якість судин, кровотоку по них, можна значно допомогти хворому.
Для цього при лікуванні стенозу використовуються інноваційні методи у вертебрології, як наприклад супер індуктивна система. Лазер високої інтенсивності та ударно-хвильова терапія дають чудові позитивні результати. Усі ці методики апаратної фізіотерапії покращують трофіку, лімфодренаж, кровообіг. Вони знімають запалення та зменшують біль.